Кохання Азазеля

Maiden rose

(18+)
Тихо пада на землю сльоза, Огорта її вітер зітхання, Непочата любов чарівна, Все одно закінчилась стражданням. На кухоннім вікні у кутку, Тихо спить незабуте минуле, Саме тут ми з тобою гуртом, Проживали "фізичні" тортури . Скільки раз про любов ти шептав? Скільки раз зізнавався в коханні? Все одно не мене ти кохав Все одно полишила жадання. Я любити не сміла тебе, Та і ти попри сльози кохався Я згадати хотіла тебе Та ти навіть у снах не здавався. Все боровся за нову зорю І за нове тендітне бажання. Та невже ми з тобой, далебі, Знов не зможем згадати кохання ? Певно ні, в тебе ж нові зітхання, А у мене робота щодня. Певно ні, раз життя із тобою Все одно погоріло до тла.

2023-01-23 22:40:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Гарно, ніжно. Я немов це відчула.

Відповісти

2023-02-04 23:40:01

Подобається

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Вау😍

Відповісти

2023-02-05 20:35:33

Інші вірші поета

До літній антракт Обрізані крила Монополія життя Виснаження

Інші поети

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Gamila

@mariam_wael_2evw

Violetta Sydorova

@_vio_sydorova_1008_

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1548

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16420