Обрізані крила
Ви-стомлений, засмучений, серйозний А я-схвильована, задумана, одна. У Вас-веселий погляд серед ночі У мене-океан нещасть і зла. Ви-вірний учень дивного Енштейна Я-учениця тихого Дніпра, Який так само, як і я, що ночі, Жбурляє тихий сум од хвиль добра. У Вас-вже пів життя пройшло до неба, У мене-тільки слово ожива. Ви-живете серед жінок потоків, Що звабить можуть помахом крила. А я-лише дивлюсь на це десь збоку, Легенько вириваючи слова: "Що я, Вас більш ніколи не згадаю, Що, Ви для мене марево Дністра!" Невже, ти брате, теж живеш в скорботі? О милий друже, я така, як ти Мене, так само кинули у полі, Полишивши черствіти на листві. Ви-живете серед добра чужого, А я-плекаю шрами на спині Які залишились від погляду нічного, Що марив мною, як і Ви тоді.
2022-12-27 06:05:25
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Footloose
Айнштайн
Відповісти
2022-12-27 07:53:26
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4166
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5045