Вбивці часу
Анастасия Лукьященко
Пора нам з тобою прощатися, Відпускати наші короткі миті щастя, Зберегти їх не треба намагатися, Вони тихенько відлинуть у небуття. Ми з тобою, мій друже, часто Забували про час і обставини, Ми вбивали той час насолодою, І не відчували за це провини… Ми з тобою вбивці часу, Хто б ще так його витрачав? Ми насолодою наповнили чашу, Хто б її тепер надпив?
2019-02-14 21:35:35
8
0
Інші вірші поета
Створи себе Я - фантом Фантазій твоїх причал Прихильник
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
tata
@tata4u
San Ran
@SsRr
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2655
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5710