Давно випите біле вино
Анастасия Лукьященко
Не буду прохати в тебе багато, Бо не маю ніякого права на це, Наше біле вино давно вже випито, Ми розкинулись правдою смутною в лице. Ми вдосталь сказали і прокричали, І багато вина пролили й випили, Так бездумно ламали і знов будували, Те, що було дане долею - не цінували. Ми сміялись і плакали, немов діти, Сліпо вірили у безкінечність, Почуття почали бідніти, і ми не помітили, Як дні нікчемні замінили вічність. Не буду прохати в тебе багато, Бо не маю ніякого права на це, Лиш пам'ятай, що був дехто, Кому ти заміняв небо і сонце.
2019-02-16 13:16:14
6
0
Інші вірші поета
Фантазій твоїх причал Творча зупинка Репресії душі Вбивці часу
Інші поети
hudhaifah Siyad
@hudhaifah_siyad
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16728
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1888