Надістота
Чому так сталося не знаю! Я даремно дні проживаю, І на зміни якісь чекаю, Мету свого існування забуваю. Я даремно сновигаю з дня у день, І не помічаю жодних зрушень, Інколи я боюся особистих рішень , Для людей я всього лиш мішень, Мішень для викиду негативу - Вони влучно у ціль потрапляють, І в мені вже немає і краплі позитиву, Таким чином люди мене вбивають, І перетворюють у біомасу, Хоча, я, начебто індивід, Я не виставляю на показ усміхненну гримасу, Такі як я - це особливий вид. Я - Вид надістоти у наджитті, Я борюся з системою стереотипів, І поки ви купуєте душі недорогі, Я борюся за наявність принципів.
2019-02-26 18:30:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7184
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3683