Надістота
Анастасия Лукьященко
Чому так сталося не знаю! Я даремно дні проживаю, І на зміни якісь чекаю, Мету свого існування забуваю. Я даремно сновигаю з дня у день, І не помічаю жодних зрушень, Інколи я боюся особистих рішень , Для людей я всього лиш мішень, Мішень для викиду негативу - Вони влучно у ціль потрапляють, І в мені вже немає і краплі позитиву, Таким чином люди мене вбивають, І перетворюють у біомасу, Хоча, я, начебто індивід, Я не виставляю на показ усміхненну гримасу, Такі як я - це особливий вид. Я - Вид надістоти у наджитті, Я борюся з системою стереотипів, І поки ви купуєте душі недорогі, Я борюся за наявність принципів.
2019-02-26 18:30:00
6
0
Інші вірші поета
Я - фантом Фантазій твоїх причал Давно випите біле вино Творча зупинка
Інші поети
fik_snaet_kto
@fik_snaet_kto
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2057
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5594