Фантазій твоїх причал
Ти стрімка і повна енергії, В тобі невичерпний потенціал, Я малюю твої фантазії, Я фантазій твоїх причал. Ти стрімка, як та стріла, Я не витримую міць твою. Ти моя сп’яніла й осатаніла, Моя, Музе, ти не виглядаєш щасливою. Залежні люди не бувають щасливими. Я частина тебе, я залежна, Скажи чому мої вірші робиш такими? Я не чую відповіді, ти мовчазна. Так, я рідко тебе згадую, Я буваю до тебе байдужою, За байдужість свою перепрошую, Як не пробачиш – моя творчість вкриється іржою.
2019-08-20 19:29:36
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4862
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9177