Творча зупинка
Анастасия Лукьященко
Зупинилась моя творчість, Моя голова вже сама не своя, Вірю я в скороминучість, Скороминучість мого буття. Я пишу лиш у своїх думках, У думках моя творчість і муза. Я натхнення тримаю в руках, Але раптом настала пауза Пауза в діях, руках і словах, Почуття мої також на паузі, Вони застряли в тих прірвах, Що погрузли у моїй тривозі.
2019-04-16 11:13:31
5
0
Інші вірші поета
Давно випите біле вино Фантазій твоїх причал Репресії душі Створи себе
Інші поети
Marin_a
@_Little_writer_
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5012
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4143