Лиш одна спроба
Невже це так важливо? Невже з життям готовий покінчити, А як ні то нити й нити Та згори воно!... Життя дорога довга. Важка, йде круто вгору Навіщо ж заганяти себе в нору? Позбавляти світла ... І що далі? Ти це зробиш, все!... Не кричить, не гуде Покінчив, оце дні веселі. Варто було? Варто було починати, Щоб тепер твої кістки збирати. Невже це так важливо?
2022-10-28 07:22:08
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
🥺занадто сумно...
Відповісти
2022-10-28 08:15:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3204
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3300