Книги
Всі
Вірші
Всі
ХУДОЖНИКИ і НЕАДЕКВАТИ
Розламуються небеса,
І все летить до прірви.
О, душа! Душа моя, душа твоя!
Хай не залишиться одна.
Палаючим кенджалом
Один одного б'ємо,
Здається, що за слідуючим ударом...
Та ні, не вмираємо,
Але щось рветься всередині
О так! ті надії, мрії
Чорт! хай все крахом!
І вже не відаєш, чи стоїш під дахом.
Злива з громом залива!
Бути одним вже пора?
Хіба ось вона настала?
Кохана, моя кохана!
Кричу, і хай рвуться груди,
Хай дощ обільє тебе, мене.
Блискавиця вдарить в груди.
Що ми робимо?
До чого ці страждання?
Давай вже збудуємо те кохання!
Киць! Киць!
Хіба тиша говорить?
Хіба образа рятує від почвар?
Хіба більше не побачимо мар?
В душі колотнеча,
І дихання не вистачає мені,
Щоб виразити усі ті дні й години,
Коли були вони одні,
Коли усе єство крутилось в муці
Але кажу не по суті,
Бо тепер з тобою тиша,
І до мене вона підійшла.
Питає, "стоїть ще твоя душа?"
А для мене руйнується світ.
І чхати мені на тишу,
Бо душа моя кричить,
І за нею мені не чути світу.
Ось, ось він мій палач.
Ось, та росправа.
Стріла, і спис, вони добра пара,
Щоб глибше увійти,
І потечуть ріки,
І засяють вогні,
"Як я міг так зробити?
Не чути, не вважати!"
Тепер пам'ять буде стояти.
Тепер труби загудять,
І вони сповістять,
Вони сповістять,
Про вчинок мій.
Але хіба сам того не знаю? Знаю!
Від того припинеться дощ?
Припине бити блискавиця?
Чи, можливо, ця дівиця,
Змінить ставлення своє?
О скільки ж рани завдали!
Чи варто міряти кожну глибини.
Ми один одному мірила.
За нас краще будь яка скотина.
Як же простіше там,
Та покищо лишається нам,
Різати я тебе, а ти мене.
Ох ці вічні змахання!
Киць, знаю, мої не марні намагання,
От тільки аби не сплутати,
Не зациклитися на спробах більше.
Вже стало гірше,
Але прошу говори більше-більше!
Ти одна така для мене.
Знаю, воля і особистий простір.
"Це пусті слова, і більше нічого не значать.
бо я казала, і казала
та він, блін, вухами не бачить!"
Лий дужче зливо!
Хай небо затягнеться полотном,
І стане земля під ногами дном,
Впаду, і закричу сильно,
Крик мій згубиться насильно.
Не цього я хотів!!!
І ти такого не хотіла,
Але хіба душа не прикипіла?
Скажеш холодно: "можливо,
але, знаєш, вже неважливо"
Стою, стою й чекаю сигналу,
Коли кати випустять чергу,
І та впється в кістки, в тіло.
Справедливо?
"Я казала, я просила та ти не чув,
І більше не почуєш",
Скажеш і оком не мигнеш.
Злися, лютуєш і б'єш!
До мене по інакшому не доходе
Тобі байдуже?
А мені б обійняти дуже-дуже.
Та покищо
Хай слова не досягнуть цілі,
І хай впадуть мрії,
Щоб відродитись великим птахом,
Тоді будемо стояти під дахом,
Тоді буде кава і коти.
"Наївний ти".
Ні, ми обоє просто художники,
І неадеквати.
0
0
54
ВОЛАРЕ
Швидше! швидше!
Мов молодий сокіл мчу,
Лечу, широкий мах беру!
кажу собі, "Встигну! Встигну!"
Аби мисливці не трапились мені,
Аби куля не застрягла в крилі.
Потоки вітру зустрічаю.
Так повільно я лечу.
От і втому відчуваю.
"Це що? Я впаду?
Ні, не можна,
Геть такі думки,
Що завгодно
Та тільки не ти!"
Ближче, ближче океан.
Страшні темні хвилі.
Попереду став туман,
Небо, вітер мені не милі.
Хвиля раз біля крила!
Ось, смерть схоже моя прийшла.
Дивлюсь, бачу уламок корабля.
"Там спочину, дух переведу,
До шеолу не зійду".
Знову політ, розправив крила.
Тяжкий зліт
Та тепер є сила,
До тебе долетіти.
Швидше! Швидше!
Крізь океан та вітер.
Перед очима твій стан,
Скоро закінчиться пекельний каган.
1
0
119
ВІДНЕСИ МЕНЕ ВІТРУ
Віднеси мене вітру!
Віднеси в далекі краї.
В мою мрію завітну
В мої роки молоді
Віднеси мене вітру!
Туди, де панує зима,
Де в мирі відпочине душа моя,
Там, де чекає кохана
Віднеси мене вітру!
Самим не лиши.
Я маю мету гідну.
Зачекай! зажди!
Віднеси мене вітру!
Коли палко любила душа.
Віднеси мене вітру,
Коли обіймала лише вона.
Віднеси мене вітру!
В батьківський дім.
Там скажуть пораду привітну.
Малий "я" лишився в нім.
Ой, віднеси мене вітру!
Від цих лихих думок.
Віднеси мене за парту,
За мій перший урок.
Віднеси мене вітру!
Коли босоногі бігали ми,
В ту дійсність дитячу,
Де малими були дітьми.
Віднеси мене вітру!
На ті високі кручі,
Де ходив в пору вечірню,
І наспівував пісні.
Віднеси мене вітру!
Звідси тепер віднеси.
В мою мрію завітну
Геть мене забери.
0
0
97
