Чорна гроза
Я бачив плями у повітрі. Здається що воно живе, І бачив злість у вітрі, Той, блискавицю за собою веде. Від чого злиться він? І чому покою немає? Дує, і б'є у дзвін. Лихо сталося він знає. І той дзвін його тривожний Небеса наповнює усі, І розноситься клич переможний. Невже перемога? Ні! З небесного гаю Залунала, ворога труба, І завиднілось на небокраю Війська - лиха орда. Було їх безліч. Була пітьма На конях сиділи гордо. Ось підкотила артилерія. Закричали воїни хоробро. Піднялася зброя, залунали постріли. Кіннота зірвалась в бій, І зійшлися в битві сили Захоплюючи погляд мій. Вітер продовжував шуміти Над деревами чорна хмара повзла. Було це складно усе уявити Та мабуть, буде просто гроза.
2023-10-17 19:00:27
0
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8036