Чорна гроза
Я бачив плями у повітрі. Здається що воно живе, І бачив злість у вітрі, Той, блискавицю за собою веде. Від чого злиться він? І чому покою немає? Дує, і б'є у дзвін. Лихо сталося він знає. І той дзвін його тривожний Небеса наповнює усі, І розноситься клич переможний. Невже перемога? Ні! З небесного гаю Залунала, ворога труба, І завиднілось на небокраю Війська - лиха орда. Було їх безліч. Була пітьма На конях сиділи гордо. Ось підкотила артилерія. Закричали воїни хоробро. Піднялася зброя, залунали постріли. Кіннота зірвалась в бій, І зійшлися в битві сили Захоплюючи погляд мій. Вітер продовжував шуміти Над деревами чорна хмара повзла. Було це складно усе уявити Та мабуть, буде просто гроза.
2023-10-17 19:00:27
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2818
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2238