№7
В похід далекий мій шлях,
І не хочу обертатись,
Проте в якихось моментах
Так хочеться обійнятись.
Де ти зараз, не знаю,
І чи побачу знову тебе,
Як згадаю,
То жаль за душу бере.
От і сльози на очах,
Годі! Навіщо той плач,
Але душа страждає,
Хоче, хоче і не має!
Ось, відчайдушний крик!...
Голову обертаю,
Не має, я знаю.
Стою, і все рівно чекаю.
2025-08-14 14:14:46
0
0