№7
Ilya Zelov
В похід далекий мій шлях, І не хочу обертатись, Проте в якихось моментах Так хочеться обійнятись. Де ти зараз, не знаю, І чи побачу знову тебе, Як згадаю, То жаль за душу бере. От і сльози на очах, Годі! Навіщо той плач, Але душа страждає, Хоче, хоче і не має! Ось, відчайдушний крик!... Голову обертаю, Не має, я знаю. Стою, і все рівно чекаю.
2025-08-14 14:14:46
0
0
Інші вірші поета
Згадка Антракт кохання Слова на білому папері ХУДОЖНИКИ і НЕАДЕКВАТИ
Інші поети
Nashi
@nourashii
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4461