ВІДНЕСИ МЕНЕ ВІТРУ
Віднеси мене вітру! Віднеси в далекі краї. В мою мрію завітну В мої роки молоді Віднеси мене вітру! Туди, де панує зима, Де в мирі відпочине душа моя, Там, де чекає кохана Віднеси мене вітру! Самим не лиши. Я маю мету гідну. Зачекай! зажди! Віднеси мене вітру! Коли палко любила душа. Віднеси мене вітру, Коли обіймала лише вона. Віднеси мене вітру! В батьківський дім. Там скажуть пораду привітну. Малий "я" лишився в нім. Ой, віднеси мене вітру! Від цих лихих думок. Віднеси мене за парту, За мій перший урок. Віднеси мене вітру! Коли босоногі бігали ми, В ту дійсність дитячу, Де малими були дітьми. Віднеси мене вітру! На ті високі кручі, Де ходив в пору вечірню, І наспівував пісні. Віднеси мене вітру! Звідси тепер віднеси. В мою мрію завітну Геть мене забери.
2025-04-10 15:46:35
0
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1645
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1383