ВІДНЕСИ МЕНЕ ВІТРУ
Віднеси мене вітру! Віднеси в далекі краї. В мою мрію завітну В мої роки молоді Віднеси мене вітру! Туди, де панує зима, Де в мирі відпочине душа моя, Там, де чекає кохана Віднеси мене вітру! Самим не лиши. Я маю мету гідну. Зачекай! зажди! Віднеси мене вітру! Коли палко любила душа. Віднеси мене вітру, Коли обіймала лише вона. Віднеси мене вітру! В батьківський дім. Там скажуть пораду привітну. Малий "я" лишився в нім. Ой, віднеси мене вітру! Від цих лихих думок. Віднеси мене за парту, За мій перший урок. Віднеси мене вітру! Коли босоногі бігали ми, В ту дійсність дитячу, Де малими були дітьми. Віднеси мене вітру! На ті високі кручі, Де ходив в пору вечірню, І наспівував пісні. Віднеси мене вітру! Звідси тепер віднеси. В мою мрію завітну Геть мене забери.
2025-04-10 15:46:35
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2430
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3691