птах
typeof null
За обрій впав великий птах з одним поламаним крилом. Його сковав могутній страх із сивим зморщеним чолом. У хвилі впав великий птах, В безодню з люті та вогню. З росою жаху на очах На смерть дивися він свою І крикнув птах несамовито, що сколихнулася вода. Під цим зеленим оксамитом блиснула воля золота і рветься знову птах в блакить. Рішучість — мов нове крило. Із серця впевнено струмить надії лагідне тепло. Летить над сонцем гордий птах, крилами землю обійма. Несе нам звістку на вустах, що вже скінчилася зима. травень 2022
2024-06-28 18:57:56
3
0
Інші вірші поета
назви́ мене Прокляття покинутого Моя зозуля Проспект
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Тесса
@caxxap16
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5020
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5803