Моя зозуля
typeof null
Чому ти знову плачеш, моя люба? Чом знову сльози ллються, наче кров? Чом блищать очі, носик хлюпа? Чому твій стогін ллється між дібров? Чому ти знову відвертаєш погляд? Чому бліді твої завжди рожеві щічки? Чи мучить тебе якийсь злий спогад? Чи просто холодно тобі у темні нічки? Чи боляче тобі, коли вдихаєш Грудями повними важке й дурне повітря? Чому на себе сум брудний вдягаєш? Чому вже не яскрава почуттів палітра? А я ж з тобою, моя люба. Я буду поруч, хоч куди би не задула Нас із тобою доленька тяжка і груба. Зозуленько, я поруч, чи ти не забула? Чи не забула, мила, ти мої обійми? Чи не забула мої очі, що повні любові? Чи не забула ти оті жахливі війни, Що коштували мені і сліз, і крові? О, звісно, ти забула! Ти забула, Як забувають люди про нічні жахіття. Живи тепер наволі, нещасна ти моя зозуле, А я носитиму тебе під серцем крізь століття… 03.04.2019
2019-11-04 20:38:18
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Анабель Блэк
А этот о чем?
Відповісти
2019-11-04 20:38:35
1
typeof null
@Анабель Блэк Все о том же, только без агрессии и злобы лирического героя
Відповісти
2019-11-04 20:39:41
1
typeof null
@Anthony Ryabusha Да, именно так :)
Відповісти
2019-11-05 05:02:11
1
Інші вірші поета
птах Прокляття покинутого назви́ мене Проспект
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1313
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4028