Прокляття покинутого
typeof null
Марній зі мною, моя люба, Щоб я не був на самоті, Вовтузячись в пилу та бруді, А ти була на висоті. Ти обіцяла бути поруч, Хоч куди б я не пішов. Але коли я впав в безодню – Твою підтримку не знайшов. Чому ти мучиш мене, люба? Чом серце краєш, наче хліб? Чом через тебе я навіки І глух, і нім, і геть осліп? Чому приходиш ти до мене І уві сні, і наяву? Навіщо знову топчеш, душиш Вже мертву душеньку мою? Іди та більш не повертайся: Для тебе я навіки щез. Тепер на місці мого серця Стоїть титановий протез. Марній зі мною, моя люба, І хоч би де ти не була, Із часом тебе знищить вітер, Який несе любов моя. 15.03.2019
2019-11-04 20:15:02
9
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
typeof null
@Uina Ku Зато написала! Это уже хорошо!
Відповісти
2019-11-04 20:22:56
1
typeof null
Спасибо 💙😅
Відповісти
2019-11-05 05:01:42
Подобається
typeof null
Ну так українською мовою написано
Відповісти
2019-11-05 06:30:36
Подобається
Інші вірші поета
птах Моя зозуля назви́ мене Проспект
Інші поети
Safie_
@Safie_
Maggy W.
@maggy
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5725
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1999