Прокляття покинутого
Марній зі мною, моя люба, Щоб я не був на самоті, Вовтузячись в пилу та бруді, А ти була на висоті. Ти обіцяла бути поруч, Хоч куди б я не пішов. Але коли я впав в безодню – Твою підтримку не знайшов. Чому ти мучиш мене, люба? Чом серце краєш, наче хліб? Чом через тебе я навіки І глух, і нім, і геть осліп? Чому приходиш ти до мене І уві сні, і наяву? Навіщо знову топчеш, душиш Вже мертву душеньку мою? Іди та більш не повертайся: Для тебе я навіки щез. Тепер на місці мого серця Стоїть титановий протез. Марній зі мною, моя люба, І хоч би де ти не була, Із часом тебе знищить вітер, Який несе любов моя. 15.03.2019
2019-11-04 20:15:02
9
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
typeof null
@Uina Ku Зато написала! Это уже хорошо!
Відповісти
2019-11-04 20:22:56
1
typeof null
Спасибо 💙😅
Відповісти
2019-11-05 05:01:42
Подобається
typeof null
Ну так українською мовою написано
Відповісти
2019-11-05 06:30:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1576
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16481