Повне коло
typeof null
(18+)
Як на землю від горя замерзшу Падає попіл, тяжко кружляє, Він за провину дрібно-найменшу Срібні вії собі вириває. Сипле вії на білу підлогу, Щоб повіки не опускати, Щоб обличчя не крила відлога, Щоб нарешті себе відшукати. Як у небо від болю чорнюще Впали хмари, злі та ледачі, Плаче серце його невмируще, Бо голодні в нього невдачі. Невдачі голодні, нещасні невдачі, Що випили з моря любові всю кров, З моря, з якого на очі погаслі Виходить до нього двійник-лихослов. Навіки він буде душею німою, Що втратила розум в поразок струмку. Спогадом темним, журбою гіркою, Вночі повним колом й до тебе прийду. 07/08.05.2024
2024-05-07 22:32:28
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
О Брама
Ви талант...
Відповісти
2024-05-08 08:54:11
1
typeof null
@О Брама Дякую! Радо можу сказати, що це взаємно (:
Відповісти
2024-05-09 19:52:15
1
Інші вірші поета
птах Cortaderia Selloana Моя зозуля Проспект
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15887
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1709