Сніг

Н Ф

Летить, кружляє, метушиться Лягає кумельгом до ніг, Танцює, падає, іскриться Кумедний білолицій сніг. Цілує лоб, і губи, й щоки, І швидко тане на руках, Й сніговики вже круглобокі, Видніються у всіх дворах. Швиденько одягнись тепленько, Біжи на вулицю - пора, Бо знаєш, вечір вже близенько, Лови момент, поки зима...

2022-11-25 09:57:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Lelyana_ art

Цей вірш потрібно надрукувати у дитячій книжці))

Відповісти

2022-11-25 15:52:48

Ірина Велика

Дуже гарно переданий настрій.) 👍

Відповісти

2023-02-19 18:15:00

Н Ф

@Ірина Велика Дякую)

Відповісти

2023-02-19 21:04:51

Подобається

Інші вірші поета

Що ж я зробила тобі злого?.. Відсутність Сьогодні Скрипка

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Nala

@anuton

arion _4

@hranutel

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1108

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1432