Рассвет
Рассвет, почему идешь ты на окна соседей, Если они не встречают тебя никогда? Некому любоваться, ведь выросли дети, А я останусь ребенком в душе навсегда! Не беда, когда-то я встречусь с тобой у моря, Там, в тишине, наслаждаясь величием твоим. И тогда я не высплюсь совсем, но оно того стоит, Ведь останешься ты насовсем у меня внутри. (Рік написання: близько 2017-2018) (Фото: Бердянськ, 2016 р.)
2019-07-07 12:24:41
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
НастьЯ Ги
Божественно ;-;
Відповісти
2019-07-07 12:30:33
1
Еліна Сірик
@НастьЯ Ги благодарю *´ㅅ`)
Відповісти
2019-07-07 12:31:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2069
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2105