Скалічений
Антон Шаталов
То не ти так побитий зухвало, жорстоко, Й голова не твоя у крові. Чом же ти простолюди ореш одиноко, Чи не піна шипить на губі? Інвалідом навіки лишитися хочеш? У коляску сідаєш хутчіш? Щогодини як дивишся людям у очі, Ти шепочеш: "мені поможіть! Порятуйте від лиха, бо в чорную днину, Ґвалтували насильно півні" Чом же думка у тебе, бліда сиротино, Що всі люди на світі дурні? Може просто немає комусь то схилитись, Чи упасти як зле на плече? Не тому що самотній, скалічений муже, Чорно-біле у тебе лице?
2023-02-04 22:15:32
3
0
Інші вірші поета
Мáстерії і каліки Її люблю... Генерал Роялізм. Коло
Інші поети
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3786
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4840