Казка про літачок
Летів маленький літачок, Упав "случайно" на бочок. "Та хоч би врятував їх Бог!" Ага, пригожин женя здох.. Почали плакати усі, Мурашки мчаться по руці. Квітки несуть до пик згорівших: "Здоров'я й віку всім погібшим!" Та то не він, та то не путя, То видумала журналюга, А може він й вабще не здох? Все це розкаже тільки бог. — А бог то хто? — Понятно хто, Лиш той, хто покищо не здох! І он ні в чьом нє віноват, Іще поставить шах і мат! А єслі "можем павтаріть, То ще один літак згарить. І ми не знаєм хто там буде, гєрасім, шóйгу, може й путя.
2023-08-29 19:17:14
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2615
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4949