Казка про літачок
Летів маленький літачок, Упав "случайно" на бочок. "Та хоч би врятував їх Бог!" Ага, пригожин женя здох.. Почали плакати усі, Мурашки мчаться по руці. Квітки несуть до пик згорівших: "Здоров'я й віку всім погібшим!" Та то не він, та то не путя, То видумала журналюга, А може він й вабще не здох? Все це розкаже тільки бог. — А бог то хто? — Понятно хто, Лиш той, хто покищо не здох! І он ні в чьом нє віноват, Іще поставить шах і мат! А єслі "можем павтаріть, То ще один літак згарить. І ми не знаєм хто там буде, гєрасім, шóйгу, може й путя.
2023-08-29 19:17:14
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1999
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1513