Апофеоз

Антон Шаталов

Яким ганебним є цей світ, У сраку всі слова, що пишні, Яким він є, то й опис мій, Йому дорівнює, облиште Оспівувать щасливі миті, Що ним в помийку раптом злиті, Що навіть цей лайновий твір, Стікає кров'ю від рапір, Що в нього мозок б'є. І безпощадно все тікає, Красиве кров все заливає, І все це через світ брехні, Від панування в ньому гадства, Гнилого й купленого панства, Котре керує в нім. Мені б втікти кудись далеко, Якщо існують в світі межі, Емігрувати би за них, Й байдуже, що не буде легко, Бо там, здається так мені, Не буде болю і любові, Естетики у грішній крові, Переживань, думок, образ, Бажань, що викликають сказ. Нічого там не буде, пустка, А у пустелі буду я... Тоді, шукаю я мотузку, І досягнеться ціль моя.

2024-04-22 09:46:05

Інші вірші поета

Романс Монолог Гамлета Я не найкращий, і я не найгірший Ігрища

Інші поети

ZhaMar

@ZhaMar

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2067

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4805