Апофеоз

Антон Шаталов

Яким ганебним є цей світ, У сраку всі слова, що пишні, Яким він є, то й опис мій, Йому дорівнює, облиште Оспівувать щасливі миті, Що ним в помийку раптом злиті, Що навіть цей лайновий твір, Стікає кров'ю від рапір, Що в нього мозок б'є. І безпощадно все тікає, Красиве кров все заливає, І все це через світ брехні, Від панування в ньому гадства, Гнилого й купленого панства, Котре керує в нім. Мені б втікти кудись далеко, Якщо існують в світі межі, Емігрувати би за них, Й байдуже, що не буде легко, Бо там, здається так мені, Не буде болю і любові, Естетики у грішній крові, Переживань, думок, образ, Бажань, що викликають сказ. Нічого там не буде, пустка, А у пустелі буду я... Тоді, шукаю я мотузку, І досягнеться ціль моя.

2024-04-22 09:46:05

Інші вірші поета

Ідея У темрятині... А лан блищить... Темний листопад

Інші поети

Sapphire

@S_Raven

Purvi Balani

@prv07

Малой

@teddywinters

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12313

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5146