Чорне я, а ти біле

Дівчина Осінь

Чорне я, а ти біле Я люблю сонце, а ти любиш зливи Наш союз... Невже він можливий? Відмінності - хіба вони не важливі? Знаю, я надто вразлива Багато мрію - і це шкідливо І десь там, у душі, надії лелію, Що, можливо, колись тебе я зустріну. Хоч розділяє нас тиша вокзальних станцій І зоряного неба полотно Чи для нас це завада? Не знаю. Сподіваюсь, ти не забудеш мене, наче сон

2021-11-01 18:53:02

Інші вірші поета

Ассоль Пил Самотня Ти не намалюєш мій портрет

Інші поети

Naiba NSDN

@nako1982

Lalisa_Livingston

@Lalisa_Livingston

PinkLilyBlossom

@PinkLilyBlossom

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3332

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2835