Я зустріну тебе восени...
Я зустріну тебе восени, Серед жовтневого листопаду Ти триматимеш книжку А я, наче листя, до рук твоїх раптово впаду. Та дивитимешся на мене - Рум'янцем заллє мені щоки, Я заглядатиму тобі в очі - Побачу там свої роки. Знайду тебе в осіннім шепотінні, І шурхотінні листя золотого, Де ж ти блукав? Кого зустрів? Невже вдалось мені знайти нарешті того? Та ні, це все лиш випадковість "Вибачте", - скажу я тихо А ти.. всміхнешся затишно натомість І зникнеш серед золотих дерев. Забув ти книгу у моїх руках, Неначе слід залишив незбагненний, В моїх думках такий вогненний! Але ти зник.. шукати тебе - марно! І в парку тепер дощ, сіро й хмарно..
2021-10-08 14:09:48
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2229
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2800