Вальс мертвих душ La Valse des Âmes Mortes
Щоденник меланхоліка
//La Valse des Âmes Mor†еs// У грудях щось давно згоріло, І мерехтить натомість зло. Іще одне мертве тіло Залишив примарний антигерой. Новий розділ Розкриває нам новий жах. У темноті лиш чутно постріл, Містом цим панує страх. Жертва стиснула Чорну троянду в тендітній руці. Лезо відбилось У чорній сльозі на блідому лиці. В повітрі витає Холодний, нестерпний шум тиші. Смерть дзвін вітає, Кому сьогодні вона серце розірве? Комусь сьогодні покладе Чорну троянду вона в домовину. Когось сьогодні не стане Лезо чатує, копайте могилу... Цієї ночі кружлятимуть Душі вальс всіх померлих. Спокою не матимуть: Починається трапеза мертвих. Витають в повітрі Примари ожилі. Вальс свій останній Віддають оцій хвилі. Нехай їхній танець Стане словами, Що завжди хотіли, Та не встигли сказати. Нехай же він стане Усіма почуттями, Що не вміли віддати, Тим кого знали. Нехай вони оживуть, Відчують нехай, Як запалює душі Останній їх вальс. Відайтесь моменту: Це останній ваш шанс. Не чекайте на смерть - Вона у ваших руках. Життя - це ваш танець А ви - його ритм.... Вальс мертвих душ Для тих, хто не встиг....
2021-02-28 09:04:41
0
0
Інші вірші поета
Dies Irae Продавець облич Колискова Все, що нас вбиває
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1105
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
863