Вальс мертвих душ La Valse des Âmes Mortes
//La Valse des Âmes Mor†еs// У грудях щось давно згоріло, І мерехтить натомість зло. Іще одне мертве тіло Залишив примарний антигерой. Новий розділ Розкриває нам новий жах. У темноті лиш чутно постріл, Містом цим панує страх. Жертва стиснула Чорну троянду в тендітній руці. Лезо відбилось У чорній сльозі на блідому лиці. В повітрі витає Холодний, нестерпний шум тиші. Смерть дзвін вітає, Кому сьогодні вона серце розірве? Комусь сьогодні покладе Чорну троянду вона в домовину. Когось сьогодні не стане Лезо чатує, копайте могилу... Цієї ночі кружлятимуть Душі вальс всіх померлих. Спокою не матимуть: Починається трапеза мертвих. Витають в повітрі Примари ожилі. Вальс свій останній Віддають оцій хвилі. Нехай їхній танець Стане словами, Що завжди хотіли, Та не встигли сказати. Нехай же він стане Усіма почуттями, Що не вміли віддати, Тим кого знали. Нехай вони оживуть, Відчують нехай, Як запалює душі Останній їх вальс. Відайтесь моменту: Це останній ваш шанс. Не чекайте на смерть - Вона у ваших руках. Життя - це ваш танець А ви - його ритм.... Вальс мертвих душ Для тих, хто не встиг....
2021-02-28 09:04:41
0
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2470
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874