Продавець облич
Вируює в душі безкінечність емоцій
І безкінечність думок в моїй голові.
Та слова підібрати, на жаль, я не в змозі:
Вони зблякла копія полотна почуттів.
Вирує у серці безкінченість любові
До всього, що близьке моїй чорній душі.
Та, на жаль, з плином часу все це мимоволі
Залишиться спогадом у чистій сльозі.
Померкнуть портрети і зносяться лиця
Під часу склепінням, що хранить забуття.
І в продавця облич ми купимо нове обличчя,
Щоб вкотре змінити суть свого життя....
Померкнуть портрети і зносяться лиця
Під часу склепінням, де бринить співчуття.
Продавець облич зберіг для нас нове обличчя,
Та невже ж продавцем тим є наше життя?
26.02.2021
3
0