Безіменний №35
Мої очі нічого не значать, Як і те, що кажу я тобі Вони ж усе чують і бачать, Вимирають в святій боротьбі Що робитимеш ти, як дзвін шаблі зробить свій хід? А стук барабанів поставить під ризик твій рід. Як житимеш ти? Заради якої мети? Падеш ниць під щит, чи продовжиш іти? Чи чутимеш мелодії звук у хаосі? Чи побачиш симетрію в метаморфозі? Коли всі проти тебе підуть Чи втамуєш в собі свою лють?
2021-05-21 19:40:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3879