без цукру
Стук журливих коліс, сміх навмисне лункий, Під зав'язку забитий вагон. Хтось прямує у вічне турне, Хтось шукає найближчий перон. Хто прийде, хто без звістки покине, Хтось без марки лишить бандероль. Час нещадно і поспіхом плине, Відігравши свою святу роль. "Добрий день і до побачення" Непрозорість тлумачень Й дешеве вино Задурманили наші серця. І нема цілковитого значення, Що трактує тутешні місця. Ми на смак куштувати воліли Те, що знати нам не дано. Й на папері в поезіях тліли Як не зараз, то дуже давно. Зустрічатиму сірі роки Може, як і раніш, необачно, Та я вас, однозначно, шукатиму Там, де вперше зустрілись стежки. Чай зі звичним смаком, Недопитий зрання, Роздрукований поспіхом лист. Може в жарт Або ж навмання - Наші долі невільно сплелись В хаотичному вальсі життя.
2021-05-21 19:46:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9085
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4877