без цукру

Віталій Босий

Стук журливих коліс, сміх навмисне лункий, Під зав'язку забитий вагон. Хтось прямує у вічне турне, Хтось шукає найближчий перон. Хто прийде, хто без звістки покине, Хтось без марки лишить бандероль. Час нещадно і поспіхом плине, Відігравши свою святу роль. "Добрий день і до побачення" Непрозорість тлумачень Й дешеве вино Задурманили наші серця. І нема цілковитого значення, Що трактує тутешні місця. Ми на смак куштувати воліли Те, що знати нам не дано. Й на папері в поезіях тліли Як не зараз, то дуже давно. Зустрічатиму сірі роки Може, як і раніш, необачно, Та я вас, однозначно, шукатиму Там, де вперше зустрілись стежки. Чай зі звичним смаком, Недопитий зрання, Роздрукований поспіхом лист. Може в жарт Або ж навмання - Наші долі невільно сплелись В хаотичному вальсі життя.

2021-05-21 19:46:07

2

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1966

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5443