Ранок у Дніпрі
(кілька відчуттів і спостережень)
Холодне повітря у заспані очі
потоками, хвилями, мов маяття
з думками своїми до пізньої ночі,
до сну без видінь чи то до забуття.
Жінки у пекарні запросять на каву.
Ще до відкриття тонкі аромати.
В маленьке горнятко гірку і ласкаву,
наллють (мій бензин) і попросять: “Не спати”.
Закохані люди, що на тротуарі
стоять і вже зараз в боки́ розійду́ться.
Ніхто не завадить прощатися парі –
швидкий поцілунок. І знов обійму́ться.
Роса на газонах, туман у низинах
І сонячне світло слабке, світанко́ве.
Приємна буденність в коротких годинах.
Мій шепіт: “Люблю своє місто ранкове“
23.ІІІ.2021 р., Дніпро
28.03.2021
3
0