Ранок у Дніпрі
(кілька відчуттів і спостережень) Холодне повітря у заспані очі потоками, хвилями, мов маяття з думками своїми до пізньої ночі, до сну без видінь чи то до забуття. Жінки у пекарні запросять на каву. Ще до відкриття тонкі аромати. В маленьке горнятко гірку і ласкаву, наллють (мій бензин) і попросять: “Не спати”. Закохані люди, що на тротуарі стоять і вже зараз в боки́ розійду́ться. Ніхто не завадить прощатися парі – швидкий поцілунок. І знов обійму́ться. Роса на газонах, туман у низинах І сонячне світло слабке, світанко́ве. Приємна буденність в коротких годинах. Мій шепіт: “Люблю своє місто ранкове“ 23.ІІІ.2021 р., Дніпро
2021-03-28 09:31:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2364
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13302