– Відмотайте!
– Відмотайте негайно! – благаю. – На моменти, де є почуття, де лише є довіра без краю, де наповнене сенсом життя. На те місце, де я не боюся, що всі дії помножать на нуль, де я виживу і розсміюся від ударів, порізів і куль. – Відмотайте назад, там не буде ні безсоння, ані агресії, а свідомість моя ще не знатиме про наявність журби та депресії, про помилки, недоліки, вади, про рефлексії хижу бездонність і про те, що ворожі гармати не вбивають, як в серці самотність. – Відмотайте, скоріше! Час плине! Я знайду ту, що досі кохаю, у ту мить, коли в мені все рине, коли є лиш довіра без краю, бо вона – сенс життя. Не боюся і не вірю, що не відмотати. Не зневірюся. Я не скорюся і не буду на титри чекати 🖭 8.II.2022 р., м. Дніпро
2022-02-08 20:06:48
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш, реально класний, автору аплодисменти ✨👏🏻✨
Відповісти
2022-02-08 23:05:49
1
➒ ➊ ➊
@просто веселка , дякую Вам!
Відповісти
2022-02-09 05:54:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2570
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2131