– Відмотайте!
– Відмотайте негайно! – благаю. – На моменти, де є почуття, де лише є довіра без краю, де наповнене сенсом життя. На те місце, де я не боюся, що всі дії помножать на нуль, де я виживу і розсміюся від ударів, порізів і куль. – Відмотайте назад, там не буде ні безсоння, ані агресії, а свідомість моя ще не знатиме про наявність журби та депресії, про помилки, недоліки, вади, про рефлексії хижу бездонність і про те, що ворожі гармати не вбивають, як в серці самотність. – Відмотайте, скоріше! Час плине! Я знайду ту, що досі кохаю, у ту мить, коли в мені все рине, коли є лиш довіра без краю, бо вона – сенс життя. Не боюся і не вірю, що не відмотати. Не зневірюся. Я не скорюся і не буду на титри чекати 🖭 8.II.2022 р., м. Дніпро
08.02.2022
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш, реально класний, автору аплодисменти ✨👏🏻✨
Відповісти
08.02.2022, 23:05
1
➒ ➊ ➊
@просто веселка , дякую Вам!
Відповісти
09.02.2022, 05:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1410
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1902