Справжні
Ми справжніми со́бі здає́мося, коли боротьбі віддаємося. Коли наодинці лишаємось, коли без вдавання кохаємось. На імпульсних фото у чаті. Коли працьовито- завзяті. Під час набуття рівноваги. В хвилини злиття і уваги. В секунди відвертої щирості. В полоні займистої пристрасті. Ми справжні у миті депресії, при ревнощах і в час агресії. Коли серце рветься від чуйності з зізнань чи від їх відсутності. Коли, як маленькі, ридаємо і нерви тоненькі зриваємо. В години мовчання томливого. В хвилини пручання бурхливого. В секунди кохання таємного. В безкраїсть життя недаремного. Коли замість крику сміємося, ми справжніми со́бі здає́мося 𝌪 01.VII-05.VII.2021 р., м. Дніпро
2021-07-05 09:20:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2238
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2277