Звертання до України 5 грудня 2014 року
Сніданок з Едемом
Україно, ненько рідна Де коріння, там краї. Мати там, родина, батько, В Україні на дворі. При високому гаю... Як в раю живеться в рідній, Нашій любій Україні. А сьогодні їх немає, Вони покинули наш світ. Ветерани і солдати З гордістю загинули. Щоб надворі сміх, Незакінчивсь цілий день! Світло, газ повинні бути Для народу, для дітей.
2018-10-08 16:34:31
11
0
Інші вірші поета
Моя бабуся 18 грудня 2014 року Common Єва (3) Сага об Максирі 2 лютого 2015 року
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2177
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5268