Моя бабуся 18 грудня 2014 року

Сніданок з Едемом

Ти моя рідна бабуся. Я люблю тебе, клянуся. Скільки років вже минуло, Не збагну я це й досі. Щастя радість, доброта- Може бути лише у тебе! Ми на край світі бували Ми з тобою і дідусем Всюди разом! Ти радуйся! Ти й досі молода, Як троянда у плода Чи калини, чи малини... Я не пам'ятаю вже. Ось чому я вірш писав, Я для тебе в 6 годин, Щоб згадати ці хвилини, Які разом ми провели. Два мільйона чи то три... Головне-разом їх провели.

2018-10-22 16:09:29

Інші вірші поета

Мене плескати в дитинстві не було кому… L O I D Той самий вірш, співавтором якого є моя мама THE END

Інші поети

Julia K

@yy_mistress

Фія

@sofiaaa_k

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11458

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4314