Єва (кінець) 12
(18+)
Без тебе в повітрі немає кисню Я рахую літери щоб підібрати правильні фразеологізми Щоб описати твою красу не хватить слів. З тобою роки йдуть як секунди. Ти зібрала моє серце як дитячий конструктор. Я поклоняюсь твоїй ніжності і беззахисному погляду. Що таке любов? - а дійсно Ми жили удвох і нам не вистачало місця. В ночі холод, ми в одному ліжку грілися. Будемо чесними - в мене було більше сили Та я так і не зміг кинути, Ти за нас обох це зробила. Тільки твій голос міг мене заспокоїти Я намотаю сиве волосся навколо сталевої голки Кохання палке, очі горять мов сухі палки. Я збитий з толку, останні слова - скоромовка Я не зміг розібрати слова, як і той складний пазл Моя тяжка іронія змішалась з твоїм провокаційним сарказмом Я би зараз не відмовився від напасу Досить потрапляти в пастки Чим вище лечу, тим болісніше буде впасти. А ти солодка всюди, мов пудра Дурна розмова - ти мудра. Якщо пішла для чого залишила куртку?
2023-12-14 15:58:54
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Чуттєво. Якщо "залишила куртку", можливо, ще не все втрачено😉
Відповісти
2023-12-14 20:09:32
Подобається
Сніданок з Едемом
@Н Ф дякую. А раптом їй подобається холод?)
Відповісти
2023-12-26 08:29:50
Подобається
Н Ф
@Сніданок з Едемом Холод мало кому подобається)
Відповісти
2023-12-26 12:27:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2340
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4547