С*чка до Варшави
(18+)
Сучка до Варшави, Я одразу по шалавам. Мій син побачить тата Лише на фотографіях. Ніколи я не думав Що стану космонавтом, Вона на мене дивиться Закоханим поглядом Ми так далеко в кілометрах, Але завжди поряд. Мої улюблені роки життя Це Ковід і все що перед Ковідом. Я вітер, ти диво? Я сонце ти злива. Я серце, ти судина, ми разом на кетаміні. Пам’ятаю смак твоїх губ мов смородина Запах волосся, я морально подавлений Ти відчувала себе рабинею в спальні, Ти казала papi йдемо до ресторанів, Я дав тобі життя і часткове виховання, Ніколи не ставив тебе у порівняння. А зараз ти говориш дівчатам Про зґвалтування, потім забираєш ці слова до себе в спальню Не знімаючи спідницю, під білизну пальці Розширені зіниці, ти грішиш під світлом місяця Всі твої почуття наче фікція, Ніби просто є в природі функція Маленька, тобі не всидіти на двох стільцях, Завелика для одного рота порція До мене і після мене ти ходиш в синцях, Мій психологічний стан досі таємниця, Для мене вживати препарати, Каюсь, дрібниця Після цих слів такі осудливі лиця Я б міг взяти рушницю і закінчити цю нісенітницю Та я вірю що кінець це початок і такі тут принципи
2023-07-07 18:08:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5226
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2605