Місто
Сніданок з Едемом
(18+)
Кохана назавжди? Порвані кеди, В уколах під’їзди. Я в метрі від смерті Хуйові прикмети, Мені би присісти. Я встати не можу, Чому блек так тяжко? На душі смута, Так тісно… Люблю і ненавиджу, В пам’яті стяжки Вона найпрекрасніше місто.
2023-04-18 08:33:16
2
0
Інші вірші поета
Той самий вірш, співавтором якого є моя мама Новини Мене мучать думки в голові Там де нас нема
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8976