М Р І Я

Сніданок з Едемом

Саме слово мрія має декілька значень. Мрія буває реальна або фантастична Але в мене своє філософське бачення Проведу я лінію до сонця дотичну. Per aspera ad astra це про мене, Але інснують ледацюги - Передайте за проїзд, джентельмене А я не чую, в мене закриті вухи Я уявляю, що моя мама жива, Я уявляю, що війни нема, Я уявляю, що ти біля мене Уявляю.. - Джентельмене! Так, я чую вас, Мадам. Але не скажу ні слова Свою душу я продам Я уявляв, що нема нікого. Думав, поринути в світ мрійливий, Але зрозумів, що я дуже вразливий Абраксас виконає мою мрію, Я досягну 365 неба ізопсефії. Не готовий я втілити мрії в життя, Замість того щоб збудувати реалії, Я думаю про не народжене дитя, Яке померло з мамою в аварії.

2019-02-24 16:47:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Sad Girl

😢😢😢

Відповісти

2019-02-24 18:16:36

Інші вірші поета

Мамо, вибач за оцінки 17 грудня 2014 рік Коханці, кохаю, константа, кохання. Темнота І Pain In Love

Інші поети

Ann Gut

@ann_gut

Ren

@Panda_4010

Khadeejah_Mansur_

@Khadeejah_Mansur_

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1873

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1126