Мігрень
(18+)
Мені всі ці 8 років чесно кажучи було похуй на війну Зараз я думаю інакше і відчуваю нестерпну вину. Поки ми пили вино та шукали сексуальних партнерів на badoo Тато додому казав що прийде але він не тут. Я впевнений що ми із заплющеними очима бачили хмари й біду Та 8 років назад я хочаб тримав не автомат, а крейду. Зараз я переосмислю, скажем перезагружу вінду Я телефоную вбивці зі словами «ти труп» І хоч моє бачення допомоги людям буцімто я друг Та насправді я не підіймав зброю та спалити Москву сил знайду Всім буде важко привести потім країну до ладу Війна це не шахи, хоча і тут їй крадуть. Коли переможемо я візьму бонг і флейту Воювати не вмію, але туʼди прийду Копати собі яму в пітьмі під силу лише кроту Я не пʼю вже давно, але у мене досі будун. Дівка скаче на мені, я для неї ніби батут Та я не кінчаю тому що вона як війна, а війна це табу Я ненавиджу війну, всюди про це кричатиму Якби мене бачили мої діти і вони були на кораблі, вони б відчалили Бавились би іграшками, як і я вправду, Та в правду грають далеко не космонавти. Хоча мама не збрехала, тут програма залатала, я кофтаю ці квадратні рими як батіскафи, типу нерозумію геометрію, Ці дисперсії проблема як і штанів якогось тіпа теорема, ця дилема - очі мов кристали, щось десь я втратив, зате я тут - дякую мамі, Мабуть я вже на якомусь рівні? Ні, я злидень Я родився за місяць після квітня, око за око - значить квиті, ця мала хоче члена, їй так похуям на квіти. Я куштую її клітор, він до біса соковитий Краще бути соло, I love this freedom, Ти накурився крихтами які дістав з мого фільтру Ці предирки надоїли, мої сірі друзі ті що в мозку, лол, нахуй вже давно сходили «В дитинстві або ви або вас кривдили» За роки навчаючись на юриста я зрозумів одне Документ не обовʼязково повинен бути на папері А з життя що добрий день прийде, Але те чи буду я там нікого не єбе Тут або ти працюєш головою, Або у тебе мігрень
2023-07-07 18:04:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1382
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528