Мігрень
(18+)
Мені всі ці 8 років чесно кажучи було похуй на війну Зараз я думаю інакше і відчуваю нестерпну вину. Поки ми пили вино та шукали сексуальних партнерів на badoo Тато додому казав що прийде але він не тут. Я впевнений що ми із заплющеними очима бачили хмари й біду Та 8 років назад я хочаб тримав не автомат, а крейду. Зараз я переосмислю, скажем перезагружу вінду Я телефоную вбивці зі словами «ти труп» І хоч моє бачення допомоги людям буцімто я друг Та насправді я не підіймав зброю та спалити Москву сил знайду Всім буде важко привести потім країну до ладу Війна це не шахи, хоча і тут їй крадуть. Коли переможемо я візьму бонг і флейту Воювати не вмію, але туʼди прийду Копати собі яму в пітьмі під силу лише кроту Я не пʼю вже давно, але у мене досі будун. Дівка скаче на мені, я для неї ніби батут Та я не кінчаю тому що вона як війна, а війна це табу Я ненавиджу війну, всюди про це кричатиму Якби мене бачили мої діти і вони були на кораблі, вони б відчалили Бавились би іграшками, як і я вправду, Та в правду грають далеко не космонавти. Хоча мама не збрехала, тут програма залатала, я кофтаю ці квадратні рими як батіскафи, типу нерозумію геометрію, Ці дисперсії проблема як і штанів якогось тіпа теорема, ця дилема - очі мов кристали, щось десь я втратив, зате я тут - дякую мамі, Мабуть я вже на якомусь рівні? Ні, я злидень Я родився за місяць після квітня, око за око - значить квиті, ця мала хоче члена, їй так похуям на квіти. Я куштую її клітор, він до біса соковитий Краще бути соло, I love this freedom, Ти накурився крихтами які дістав з мого фільтру Ці предирки надоїли, мої сірі друзі ті що в мозку, лол, нахуй вже давно сходили «В дитинстві або ви або вас кривдили» За роки навчаючись на юриста я зрозумів одне Документ не обовʼязково повинен бути на папері А з життя що добрий день прийде, Але те чи буду я там нікого не єбе Тут або ти працюєш головою, Або у тебе мігрень
2023-07-07 18:04:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1430
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1730