Осінь
Надворі дощить, і так важко, невдовзі настане початок осені, серце завмирає — знову гучно гримить, не світитиме сонечко — не спостерігатиме за його постаттю у тіні. Дівчинка декілька ночей поспіль не спить, здавалося, північ, та досі про нього думає, вітер усе на шляху зриває, а вона біля вікна замріяно сидить, та діяти надто пізно — він її не кохає. Усе літо пролетіло немов одна мить, ловили сонячних зайчиків, були й танці, й ніжні цілунки, сумно, та дівчинці до нього так сильно кортить, однак йти нема куди — він порвав усі її малюнки. © solenka
2021-08-28 11:23:47
8
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1827
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1312