СТАЛОСЬ
Видали буття. Серійних масок самоскид. Тривала зустріч: чай, ракети, лід в пакетах І троянди. Та облиш. Не така і мила. То червиві сни умили відчуття. Терміти ірреальності. Обличчя квіти. Тож не захворіти шансу не існує. Ти серйозний. Я – мала. Голова в людині. Номер слів. Кліше у портмоне: “На згадку. Твій.” Кусаю губи. Кров мов черепаха. Скільки не втрачай. Вростають пальці в тишу. Друком. Простирадла гавань. Ракурс ззаду. Я завжди хотіла цей каприз. Мотузки. Ще декілька кадрів. Погляд залишай у тілі. Ти примара. Я – роса. Зомлілі зломлені зозулі на арені духу. Фокусник. В анфас цілую. Болем-повенем, аж поки не доповню. Ось він, капелюх з розчавленим яйцем Дичини. Гроза. Ніхто ні в кого не просив, А сталось те, що сталось. Не вибачайся.
2023-09-30 08:32:16
2
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3251
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3092