ВТОМА

Квіла Безодня

Не в тому втома, що свідомо кому́ томлю Пото́му Мій варіант - абстракт і не тому́ мінор співпав То як ти В себе вдома заходишся спиняти чистий сюр крізь лати? Нікому Невідомо Стояв пив Часу звук, такого нам ще забагато наскиглить мить, що забари́в, що втратив поперед нас Мов тиші сказ Під ребрами уяви Не в тому пелюстки жалю, що я топлю В одному Тобі Що так роздво́ївсь, розтрої́вся по живому Що не знайти, де той тебе початок, де кінець, а де вагання Вигнічене нанівець щоб не тримав Ти чепурний гравець За ґратами вітальні Як я зайду наввипередки в тир Від дір не ухиляйся Маж собою

2023-09-28 11:50:30

Інші вірші поета

ІНАКШЕ ДУМАТИ ХВІРТКА СТАЛОСЬ КУБ

Інші поети

Luna

@Moon_Luna_

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Olya

@raynor

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1961

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12472