ДАРМА
Навіть якщо помиєш волосся, нічого не зміниться. Хтось скаже: "Що в тому цінного для глядача? Це не поезія. Або бодай вдушила б кота я, видрати з себе хоча би яку емоцію, Неабияк пізнавши дзен, що удерся отямленням в хату мого буття. В довіру втерся Дарма. Бідна тваринка. Я посаджу виноград на вікні, щоб корінням додер до сусідів минулих творінь, До їх дивних тіл. Хай би там пальцем у скроні крутив ти, що я не про те, Але в чому ж той сюр мав би бути, якого ти так божевільно хтів, Коли підіймався до мене крізь люстри світів Без перил, Обмежений від почуття думками? В смітник оригамі, Що склав з моїх слів Білих. Ніжно знаходжу в собі павутиння весни. Я знаю, що осінь, мовчи, візьми вже що є. Тривало Все на тобі замикаю, Хоча так бракує ключів, А є й такі, котрих не тримала ніколи, тільки ввижались. Здавалось замало завжди Вкриватися ковдрою пустоти, Де ми - довжелезні монстри, Спричинені власним коханням В гострих Стінах цих. Навіть якщо я помию волосся нічого не зміниться.
2023-09-28 11:53:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2598
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1181