ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ

Квіла Безодня

Доброго світанку лист за листом Вимір на вимір не схожий темний розчавлений Куди не зануришся усюди вітридрив від нормальності Належним чином не нала́годжене все розгалужене в несуцільній дірі Згенероване втомою Хто ми В дзеркальних кімнатах шукаємо в вирячених на се́бе Себе́ Очима ілюзій спакованих в порожні коробки́ - пакунки минулого Відправник невідомий Спогади регенеровано десь підмінено імплантованими Вдало По-новому вкотре Неначе щойно з’явивсь Не зламаний більше дотичними до життя справами Жодними Поглибленими дриганнями в точці несприйняття то терапія Закляк завмер Не виправдаєш як не прикладай не тикай до нутра-тіла гітару В цілому Так і я Лікуюся коконом прірви спричиненої буттям параної оголеної Та все ж намагаюсь здаватись живою З охолодженою головою Інколи Світанок був добрим до мене Як і кожен якого торкаюсь пальцем ротом Коли потребую щезнути і не прошу згоди Запізно вже Навмисно Розхристана за власним бажанням

2023-09-28 11:52:11

0

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3681

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4856