НЕ ДИХАЄ

Квіла Безодня

Дилеми схил Ціпки посеред двору єства Модерн навшпиньках витвором не стане По прірві нас Без відчайдушних вкидів та випадів Не взмозі вгледіти Попід калюжами ілюзій зокрема Ти знаєшся на прозі На метафорах, що скиглять, як голодні І нічим столувати, окрім відчаю, з котрого збудував комод зневіри Хтів довести́ теорію про всесвіт, що то я Така мала була на фото на велосипеді Така чіпка За неосяжність При нагоді Скажу, як на детекторі впіймаю Ти знаєшся на стилі Мистецький смак устами доведе до збою будь-кого З тобою Перекро́їть безоднею пітьма розбитим Волінням Із відсутнім ротом На квіти впав У клітці висота Та годі Досі в моїх вишкрябаних нігтями словах Вікно не дихає

2023-09-28 11:53:04

Інші вірші поета

ГРУВ СТАЛОСЬ ХВІРТКА КУБ

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Plume Akwmarine

@plume_akwmarine

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2489

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1974