ІНАКШЕ ДУМАТИ
Поетичний розлад, безлад, напіврозпад. Ні пігулки смак, ні перевірки потьм’янілих губ на щирість Ментальну. Хто ти без поезії? Трясеться, трясця, серце, мнеться на біти, Та сунеш далі, Бо обріс корозією деградації, що шкварить, як труси на шиї із естетики шитпостингу, Інновативно, Сам став, як той попіл в вазі із віршів, Котрої вже й нічим не склеїш. То ж, оревуар і браво! Нескандальний пафос. “Обережно покладіть усе, що в голові в вас, на підлогу й відійдіть на три кроки назад” Потрапив в несвідоме. Як не дивно, перезавантажив сприйняття під кайфом вражень Важелем надбитих автостанцій. Рівнозначний метод. Взагалі, навіть для тебе ступінь розкриття оригінальності… Кінцем Віддай лаконіку. Амінь у скроню підфантомністю причин Інакше думати. Полишиш напівмертве тіло, що стікає порожнечею картин На точці танцю: Неоандеграунд, Бо спочатку треба розмовляти “нормально”, Бо нормальність free, а девіації - то рівень. Не існує навіть в цій реальності нікого з напівпір’я чи ворони, чи оси Асоціацій. Це психоделічний плагіат з маніпуляціями маси Лихом рефлексіями. Один в один Твої думки - то копія, роздерта на вареник. Кожен має мати назву. Без збою. Все це один файл, розкиданий по папкам, що вдають із себе унікальних. Вся уява - це ти. Пиши. Натисни кнопку, активуйся. Так просто залишатися собою.
2023-09-28 11:54:19
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марі Жаго
Обережно покладіть все що в голові...🔥🔥🔥😄
Відповісти
2024-05-12 17:21:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4076
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4856