SLOW MOTION

Квіла Безодня

Нарізані шматки болю Ракурс від’їзд slow motion стоп-кадр зманливий Напиши мені музику, якої мара не чула Якоїсь спонтанно справжньої живої без подряпини зайвим пафосом розголосом На столі вечеря стигне Хіба ти ще не збагнув коли сміття виносив З хати нашої самості Здригався куб в чіпких долонях твоїх коли хтів До істини само́ї дорватися Довгочасної тривалої де ніхто б не втри́мав Не зманіпулюв Клопи під матрацом свідомості Як заходяться то вже в психіці розлади Мариться невидима мить почати з нової молодості З першого голосу Хіба ми не народилися аби вбити себе щодня? Хіба ми не покриваємо одне одного відбувати свій час Аби не так було нудно, як з кимсь іншим Хто не такий духовний точніше небездарний Хіба ми не Скромадимо стіни вуглем залишаючи шрами невтомно Називаєм мистецтвом усе На що око пада Кожен безлад і сварку і кожне “пробач” і просто коли руки́ торкаєшся Чи то шиї Як стаю схожою на повітря я А як повіриш мені, стаю розколотою навпіл Сокирою На колоді дня То ж не гай і не дивись на мене з докором Мов лише від доктора Я існую вже давно

2023-09-28 11:52:43

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5296

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2839