ГРУВ
Лий каву одразу сюди, на підлогу. В тебе на все є відповідь: глясе. Лукаво в екстазі стелила під ноги, Мемом есе: мов лід поблід, трясе. Я не відпущу тепер тебе живого. По хаті привидом ходять вірші, Ліниві почути з портмоне стогін. Пихато вирізав гомін зі слів. Вплети пуританське своє графоманство. З коми збагнув: носій поцупив грув. То ти лихоман, що цькує мене танцем В колі впритул видіння: грубо в гру. Плацебо до губ не ліпи: стане багом.
2023-09-28 11:48:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2574
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4513