ГРУВ

Квіла Безодня

Лий каву одразу сюди, на підлогу. В тебе на все є відповідь: глясе. Лукаво в екстазі стелила під ноги, Мемом есе: мов лід поблід, трясе. Я не відпущу тепер тебе живого. По хаті привидом ходять вірші, Ліниві почути з портмоне стогін. Пихато вирізав гомін зі слів. Вплети пуританське своє графоманство. З коми збагнув: носій поцупив грув. То ти лихоман, що цькує мене танцем В колі впритул видіння: грубо в гру. Плацебо до губ не ліпи: стане багом.

2023-09-28 11:48:31

Інші вірші поета

СТАЛОСЬ ВТОМА ДАРМА ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ

Інші поети

Maria

@maybe_baby

Ульяна

@yulianna_bakulina

Merian Varner

@merian_varner

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2486

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5109