La fanciulla-farfalla
Анна Яровая
La buona farfallina vola, Di lei poeta bravo canta, Dalla parola esce l'altra parola, E lei è tutt'un cosa altra. Tu sei com' quella farfallina - Sei alta, snella, bella, bionda! Ti voglio stare più vicino - Per osservar le tue onde! Перевод: Хорошая бабочка летит, Ее воспевает поэт-молодец. Из слова рождается другое слово, И оно полностью иное. Ты - как эта маленькая бабочка. Ты высокая, стройная, красивая блондинка! Я хочу быть к тебе поближе, Чтобы наблюдать за волнами от твоих крыльев!
2021-05-08 11:20:20
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Анна Яровая
Итальянский) Мой любимый язык, кроме русского, испанского и немецкого.
Відповісти
2021-05-08 11:24:57
Подобається
Анна Яровая
Могу порекомендовать книги для изучения. Родригес-Данилевская, Патрушев, Степунина - Учебник испанского языка. Дышлевая - грамматические упражнения. На начальном этапе хватит) Словарь классный онлайн и бумажный - Abbyy Lingvo. Изучай на здоровье!))
Відповісти
2021-05-08 11:31:18
Подобається
Анна Яровая
Grazie, ragazzo)
Відповісти
2021-05-08 11:37:09
Подобається
Інші вірші поета
C'era una volta un amore Satellite
Інші поети
Сандрін Iрріель
@sandrine_ukrainian
Евгений
@Jonni_Smit
Samara
@sarah_mae_ragos_villa
Схожі вірші
Всі
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7477
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15357