C'era una volta un amore

Анна Яровая

C'era una volta quando ti ho incontrato. Io ero totalmente affascinata - Mi hai dato una mano - E andavamo piano piano... Le foglie dell'acero ci accarezzavano le spalle, E noi credevamo nel bene e non aspettavamo il male. Tu mi hai socchiuso un bel occhio blu, Mentre scherzavi, amico mio, tu! E allora io ho deciso Che ti amo all'improvviso! Però il nostro amore ero decisamente fittizio, E tu mi hai proposto una semplice amicizia... ЖИЛА-БЫЛА ЛЮБОВЬ... Как-то раз тебя я встретила: И я была невероятно очарована. Ты протянул мне руку - И мы шли медленно (тихо-тихо)... Листья клёна ласкали нам плечи, И мы верили в добро и не ожидали зла. Ты подмигнул мне своим красивым голубым глазом Во время очередной шутки, друг мой! И тогда я вдруг решила, Что люблю тебя! Но наша любовь определенно была ненастоящей, И ты мне предложил обычную дружбу...

2021-08-14 14:58:01

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Анна Яровая

@Oliver Twist Даа)) Хотя стоит отметить, что сами итальянцы предпочитают так называемый белый стих.

Відповісти

2021-08-14 17:14:58

1

Станислав КРАЙНОВ

Прекрасное большое и отличное стихотворение спасибо Анна .Вы доказали что можете писать и творить большие интересные произведения.

Відповісти

2021-08-16 00:54:54

2

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2294

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10351