Відвертості
Анастасія Заматевська
О, ні! Я зовсім не свята, Такого я й не говорила. Яким би не було моє життя - Та все ж готова я розкрить вітрила. Я буду впевнено ходить по морю, Мій корабель міцний, зовсім не хиткий. З ним я впевнено все зло поборю, Яким би вже не було вертке. Добро моє уже не за горами, А разом з ним кохання й радість. Вони ідуть там десь дворами, Аби лише не тягли в старість. Так, я зовсім не свята, Можливо груба деколи, відверта,  Але ж і чесна, досить молода, А значить все іще попереду.
2020-11-17 14:03:03
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Прямо мої сьогоднішні думки😊😉
Відповісти
2020-11-17 19:18:17
1
Князь
Прекрасные слова...
Відповісти
2020-11-18 16:42:40
1
Інші вірші поета
Актуальність Навіяно тобою Подивися на мене... Мій світ уяви
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2306
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5247