Відвертості
Анастасія Заматевська
О, ні! Я зовсім не свята, Такого я й не говорила. Яким би не було моє життя - Та все ж готова я розкрить вітрила. Я буду впевнено ходить по морю, Мій корабель міцний, зовсім не хиткий. З ним я впевнено все зло поборю, Яким би вже не було вертке. Добро моє уже не за горами, А разом з ним кохання й радість. Вони ідуть там десь дворами, Аби лише не тягли в старість. Так, я зовсім не свята, Можливо груба деколи, відверта,  Але ж і чесна, досить молода, А значить все іще попереду.
2020-11-17 14:03:03
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Прямо мої сьогоднішні думки😊😉
Відповісти
2020-11-17 19:18:17
1
Князь
Прекрасные слова...
Відповісти
2020-11-18 16:42:40
1
Інші вірші поета
Актуальність Самотність Вільна правда Подивися на мене...
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3959
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3829