Любов у повітрі
Анастасія Заматевська
Дівоче серце вже палке, дівоче серце закохалось. Це почуття геть не гливке, в душі ж якась біда закралась. І як не взятись цій біді, таке життя у нас зрадливе... Хай кожен відповість собі, чи досі вірить він у диво? Та дівчина переживе, вона сама все переборить. У серці рана заживе та світло сонячне озорить. І почуття надійні й світлі її надовго не покинуть. Та хай любов палка в повітрі не тільки дівчину поглине. Я всім любові побажаю, любові вірної й міцної! Хай кожен з вас у ній кружляє й не бачить долі вже смутної!
27.11.2020
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Як гарно та чуттєво😘
Відповісти
27.11.2020, 11:47
Подобається
Інші вірші поета
Побудуй своє щастя Вечірні пісні соловейка Навіяно тобою Море думок
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3930
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1901